Проблема засинання часто пов’язана не з тим, що мозок «не вміє спати», а з тим, що система активації продовжує працювати після завершення дня: думки прокручуються, увага повертається до незавершених справ, а тіло залишається у стані готовності. Чим сильніше людина намагається змусити себе заснути, тим більше може зростати контроль і напруження.
Аудіопрактика поступово зменшує кількість активних стимулів, звужує фокус уваги й використовує спокійний ритм та навіювання, пов’язані з відпочинком. У дослідженнях гіпнозу для сну саме навіювання, спрямовані безпосередньо на сон і розслаблення, показували більш перспективні результати, хоча загальна доказова база залишається неоднорідною.
Систематичний огляд 44 досліджень гіпнотерапії для сну показав позитивний ефект у частині робіт і змішані результати в інших. Тому коректніше говорити не про гарантоване «вимкнення безсоння», а про створення умов, у яких нервовій системі легше перейти від пильності до відпочинку.
Практику можна використовувати як вечірній ритуал. Її не потрібно слухати з вимогою заснути до кінця запису: основне завдання — зменшити внутрішню активність і дати мозку дозвіл перестати контролювати процес засинання.